ACTIVITIES OF THE PRESIDENTS OF UKRAINE ON EUROPEAN-ATLANTIC INTEGRATION OF UKRAINE

Анотація

У статті досліджено історичні витоки інституту президентства в Україні, виокремлено конституційно затверджені повноваження глави держави (зокрема щодо здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави та керівництва у сферах національної безпеки і оборони). Проаналізовано євроінтеграційний курс України в контексті перебування на посаді Президента України конкретного політика, який переміг на демократичних виборах. Доведено, що діяльність Президентів України з питань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору доцільно розмежувати на кілька періодів: Президента України Л.Кравчука – період етап започаткування співпраці України з НАТО; Президента України Л.Кучми – період поглиблення співпраці України з НАТО; Президента України В.Ющенка – період уповільнення співпраці України з НАТО; Президента України В.Януковича – період гальмування співпраці України з НАТО; Президента України П.Порошенка – період прискорення співпраці України з Альянсом з конституційним закріпленням її майбутнього членства в НАТО; Президента України В.Зеленського – період продовження співпраці України з НАТО. Наголошено, що у 2020 р. Україна стала учасником Програми розширених можливостей НАТО (ЕОР). Рішення Альянсу щодо України стало визнанням значного внеску нашої держави в міжнародну безпеку, зокрема шляхом участі у місіях під проводом НАТО, Силах реагування НАТО та відповідних навчаннях і тренуваннях. Країна, що стала учасником цієї програми, отримує додаткові можливості розвитку сектору безпеки і оборони, досягнення сумісності національних збройних сил зі збройними структурами НАТО, оптимізації системи державного управління відповідно до західних рекомендацій, реформування безпекової та оборонної сфер в цілому. Сформульовано висновок щодо різності вказаних періодів за параметрами планування взаємодії України з НАТО, створення відповідних організаційних та правових механізмів взаємодії сторін, а також досягнутими результатами. Зазначено, що попри постійну присутність євроатлантичної риторики у діяльності Президентів України, починаючи з 1992 р., не досягнуто головної мети: Україна не стала членом Альянсу й навіть не отримала Плану дій щодо членства в НАТО. Прогнозовано подальшу діяльність глав Української держави з питань євроатлантичної інтеграції без чіткого визначення часових параметрів набуття членства в Альянсі.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи