STRATEGY WHEN FORMING THE FOREIGN POLICY OF UKRAINE

Анотація

У статті описується стратегування та прогнозування зовнішньополітичного курсу нашої держави. Тому одним з основних завдань держави у міжнародному вимірі є вибір стратегічного напрямку співпраці з іншими державами, міжнародними установами та організаціями. Це визначило мету статті, а саме: розкрити роль стратегування в забезпеченні вироблення ефективної зовнішньої політики держави. Формування та реалізація зовнішньої політики держави повинно обов'язково відбуватися з урахуванням її стратегії розвитку, стратегій розвитку різних сфер державного управління або, навіть, деяких адміністративно-територіальної одиниці. Сутність та зміст формування зовнішньої політики з використанням стратегічних підходів можна сформулювати на основі таких принципів: принцип історизму, принцип єдності зовнішньої політики та розвитку суспільства, принцип пріоритетності, принцип варіантності, принцип синхронізації дій та принцип програмування. Таким чином визначається підхід, що передбачає аргументоване визначення суб'єктами формування стратегії зовнішньої політики окремих стратегічних цілей та завдань щодо розвитку певних взаємозв'язків "держава — держава" та "держава — міжнародні структури", видів економічної діяльності. Було запропоновано адаптувати вже існуючі прийоми та оцінити можливість запровадження стратегування в процеси формування та реалізації зовнішньої політики. Зроблено схему, на якій показано зовнішнє середовище, яке в більшій мірі впливає на процеси стратегування при формуванні зовнішньої політики, та внутрішнє середовище (суб'єкти всередині держави), яке впливає на формування та реалізацію (більшою мірою, ніж на формування) зовнішньої політики. Водночас деякі структурні елементи схеми входять одночасно і до зовнішнього середовища, і до внутрішнього середовища, бо виробляються і там, і там. На першому внутрішньому контурі, запропонованої нами схеми, буде визначатися ефективність інструментів формування та реалізації зовнішньої політики її суб'єктами у внутрішньому середовищі. На другому внутрішньому контурі оцінюють результативність механізмів формування та реалізації зовнішньої політики, що впливають на результати реалізації зовнішньої політики та визначають можливі впливи внутрішнього середовища на процеси формування та реалізації зовнішньої політики. На третьому внутрішньому рівні визначається корисність сформованої та реалізованої зовнішньої політики для потреб (інтересів) держави та її впливу на зовнішнє середовище. Визначено, що ефективність, результативність та корисність зовнішньої політики повністю залежать від того стратегічного курсу зовнішньої політики, який сформує та реалізує влада за підтримки суспільства (бізнесу та громадян).

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи