THE MAIN DIRECTIONS OF PUBLIC FINANCIAL POLICY

Анотація

У статті розкрито основні напрями державної політики. Визначено, що вагомим є проведення інституційних змін податкової системи, проведення структурної оптимізації видаткової частини бюджету, зниження фіскального дефіциту, реструктуризація боргу, активізація співпраці з міжнародними фінансовими інституціями з приводу фінансової підтримки у період проведення зазначених структурних змін. Розробка та законодавче схвалення бюджету на трирічній основі із визначенням обсягів видатків, доходів, дефіциту, державного боргу дозволяє понизити флуктуацію значень цих показників відносно прогнозованого валового внутрішнього продукту в період стійкого економічного розвитку та підвищити стійкість публічних фінансів до умов циклічного спаду. Розглянуто питання накладення інституційних обмежень на розробку і здійснення заходів бюджетно-податкової та монетарної політики. Основними напрямами державної політики в контексті зростання фіскальної значимості податків є елімінація можливостей ухилення від сплати податку на додану вартість, збільшення ставок акцизу на пальне, спирт, удосконалення механізму адміністрування податків і зборів, збільшення ставок майнового оподаткування, активізація міждержавної кооперації в сфері протидії розмиванню податкової бази, посилення дієвості податкового контролю і аудиту. В сучасних умовах механізм державного замовлення викликатиме мультиплікативний попит, що посилить економічну активність у галузях економіки, насамперед промисловості. Механізм державних закупівель має грунтуватись на принципах транспарентності, ефективності та підконтрольності. Важливим завданням фінансової політики держави є адаптація до змін структури фінансових відносин, впливу зовнішніх економічних факторів, перетворень економічної системи. Під час формування фінансової політики на середньострокову перспективу необхідним є врахування впливу факторів на економічну систему: зовнішніх та внутрішніх, які визначають тенденції соціально-економічного розвитку. Адаптивний розвиток системи управління фінансово-бюджетними взаємовідносинами, спрямований на задоволення консенсусних інтересів суспільства щодо виробництва суспільних благ і послуг, підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, забезпечення соціального та економічного розвитку країни. Показано, що розробка державних цільових і бюджетних програм на середньостроковий період надає змогу більш раціонально розподілити обмежені фінансові ресурси для досягнення поставлених завдань в економіці та соціальній сфері.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи