Тестовий режим. Платформа працює в режимі випробування: частина можливостей ще незавершена, дані можуть змінюватися, а окремі сторінки — виглядати або рахуватися неточно. Як читати показники · Якщо профіль стосується вас
SciNodus
СтаттяЗовнішня публікація

PUBLIC ENVIRONMENTAL EXPENDITURES IN THE CONTEXT OF DECENTRALIZATION: STRATEGY FOR INCREASING

V. GolyanORCIDTetiana SUNDUKORCIDLeonid PolishchukORCID

Анотація

На основі аналізу динаміки видатків Зведеного бюджету України на охорону навколишнього природного середовища встановлено, що природоохоронні публічні видатки (кошти державного та місцевих бюджетів) залишаються вагомою складовою капітальних та поточних видатків екологічного спрямування в цілому. Встановлено, що у структурі публічних природоохоронних видатків найбільшу питому вагу займають кошти державного бюджету. Дослідження показали, що у період 2011—2017 років частка капітальних видатків у загальних природоохоронних видатках Зведеного бюджету України за винятком окремих років займає менше половини, що свідчить про поточну, а не стратегічну направленість витрат на охорону довкілля. Встановлено, що в останні роки фінансування публічних природоохоронних видатків ускладнилося через те, що екологічний податок за забруднення навколишнього природного середовища перестав на деякий час надходити до спеціальних фондів (фондів охорони навколишнього середовища), а розчинявся у загальних фондах відповідних бюджетів, що знизило результативність фінансування природоохоронних проектів, особливо на регіональному та місцевому рівнях. Виявлено, що рентна плата за спеціальне використання природних ресурсів, за винятком частини водно-ресурсної ренти, яка віднедавна почала надходити до Фонду розвитку водного господарства, надходить до загального фонду державного та місцевих бюджетів і не має прив'язки до фінансування проектів відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу. Обгрунтовано, що нарощення публічних природоохоронних видатків напряму залежить від розширення реальної бази стягнення рентної плати за спеціальне використання природних ресурсів та екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища з їх подальшою концентрацією у спеціальних фондах (фондах відтворення природно-ресурсного потенціалу та охорони довкілля), що посилить адресну спрямованість природно-ресурсних та екологічних платежів. Доведено, що поглиблення процесів децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування вимагає перенесення центру тяжіння у фінансуванні публічних природоохоронних видатків на рівень територіальних громад, що поступово усуватиме розпорошеність публічних видатків між бюджетами різного рівня. Встановлено, що підвищення дієвості фінансування публічних природоохоронних видатків залежить від збільшення кількості екологічних проектів, які реалізуються на основі угод публічно-приватного партнерства, які забезпечать залучення поряд з бюджетними коштами приватних інвестицій у природоохоронну сферу.

Класифікація

Ідентифікатори

Рецензій ще немає. Будьте першим!

Коментарі до статті

Коментарів ще немає

Увійдіть щоб залишити коментар

Схожі роботи