Особливості поширення російських фейків в Україні

Анотація

У статті розкрито поняття фейку та фейкової інформації; охарактеризовано їх види, мету і основне завдання поширення; виокремлено класифікації фейків. У ході дослідження наголошено на найдоступніших каналах для поширення фейків – Інтернет-платформах, соцмережах та месенджерах. Доведено, що ефективно використовують усі можливості соціальних мереж боти й тролі. Визначено, що протягом довгого часу в Україні серйозною проблемою є інформаційна ізоляція окупованих територій, а також що соціальні мережі є надзвичайно дієвим маніпулятивним інструментом та потужним джерелом (дез)інформації, завдяки якому індустрія фейків постійно зміцнюється. Проаналізовано Facebook як найбільший соціальний медіа-сервіс у кожній великій країні, що став засобом поширення фейкових новин та іншої пропаганди. Досліджено чимало прикладів використання фейків, маніпуляцій у соціальних мережах. Доведено, що боротись із розповсюдженням фейків надзвичайно складно, а отже їх спростування є не найефективнішим підходом для боротьби з ними, навіть якщо існують факти та аргументи для їх спростування, досить легко схилити читачів зайняти позицію оборони й ще глибше повірити в неправдиву історію. Запропоновано декілька порад, щоб уникнути масового розповсюдження фейків.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи