IDENTIFIERS OF DEVELOPED COUNTRIES IN INTERNATIONAL ORGANIZATIONS' MANDATES: THE FEATURES OF AN ADVANCED ECONOMY IN THE RESEARCH FOCUS

Анотація

У статті відзначається, що класифікація країн за рівнем їхнього розвитку є складним і суб'єктивним процесом. Немає певного й однозначного критерію принаймні теоретично обгрунтованого або заснованого на об'єктивному бенчмарку, який був би загальноприйнятим. Питання про те, чи може рівень розвитку бути основою для класифікації країн, є спірним і активно обговорюється з початку 1960-х років, коли поява міжнародних інститутів зумовила необхідність категоризації країн, а відсутність єдиного критерію стала каталізатором появи величезної кількості класифікацій країн за різними ознаками. Мета статті полягає у виокремленні ідентифікаційних характеристик розвинених країн, базуючись на мандатах міжнародних організацій, та виявленні їхніх специфічних ознак всупереч застосування відмінних інституційних підходів. У статті зроблено наголос на відмінностях у класифікації країн трьох міжнародних організацій — Організації Об'єднаних Націй (ООН), Світового Банку (СБ) і Міжнародного валютного фонду (МВФ) різні, що пояснюється різними мандатами і цілями діяльності даних організацій. Водночас підкреслюється, що у визначенні країн як розвинених або країн, що розвиваються організації сходяться в деякому консенсусі. Встановлено, що всі три організації ідентифікують відносно невелику кількість країн як розвинених (ООН — 30%, СБ — 37% МВФ — 22%). Всі країни, що розглядаються Міжнародним валютним фондом як розвинені так само класифікуються і ООН, за винятком деяких. Організація Об'єднаних Націй звертає увагу на демографічні та суспільні аспекти, тоді як Світовий банк — на оцінку рівня економічного поліпшення будь-якої країни. Для позначення груп країн і територій, які відносяться до 23-ох розвинених країн, Міжнародний валютний фонд ввів поняття "передові економіки" або "передові країни". Доведено, що в умовах відсутності єдиної методології або згоди про те, як класифікувати країни за рівнем їх розвитку, багато міжнародних організацій, наприклад, використовували фактор членства в ОЕСР як головний критерій для віднесення країни до розряду розвинених. Встановлено, що, за даними ООН, наприклад, деякі країни з високим доходом можуть також бути країнами, що розвиваються. Більше того, ООН зазначає, що позначення "розвинені" та "ті, що розвиваються" призначені для зручності статистики і не обов'язково виражають судження про етап, досягнутий певною країною в процесі її еволюційного розвитку. Індекс людського розвитку (ІЛР) ООН представляє собою статистичний підхід, який визначає рівень розвитку людини в країні. Виявлено, що хоча існує сильна кореляція між високим показником ІЛР та рівнем розвитку економіки, ООН зазначає, що ІЛР значно репрезентативніше за дохід чи продуктивність. На відміну від ВВП на душу населення або дохід на душу населення, ІЛР немов би фіксує спосіб, в який доходи перетворюються "на можливості для здобуття освіти та підтримки здоров'я", а отже, здатен візуалізувати вищі рівні людського розвитку. Виявлено, що порівняно з підходом ООН, у класифікації Всесвітнього банку (ВБ), який використовує "Аtlas" — метод для оцінки розміру економіки у перерахунку на валовий національний дохід (ВНД) у доларах США, застосовується принципово інший підхід, при якому основний критерій розподілу країн за групами — валовий національний дохід на душу населення. ВБ виділяє три основні групи на базі даного аналітичного критерію: (1) країни з низьким рівнем доходу на душу населення; (2) країни із середнім рівнем доходу на душу населення, а також (3) країни з високим рівнем доходу на душу населення. За даними Світового банку, 80 країн (включаючи території) класифікуються як "економіки з високим рівнем доходу, при цьому виділяються 34 країни, що класифікуються як "країни ОЕСР з високими доходами на душу населення". Підкреслюється, що МВФ наголошує на тому, що його класифікація "не грунтується на строгих критеріях" і "еволюціонує з часом". Однак існує ряд основних показників, які МВФ регулярно використовує для визначення того, чи слід відносити економіку до категорії прогресивних. Одним із ключових є ВВП на душу населення, але при цьому не існує офіційного порогу ВВП на душу населення (від 12 тис. дол. США до 25 тис. дол. США згідно з різними експертними підходами). Виявлено, що передова економіка — це термін, що використовується МВФ для опису найбільш розвинених країн світу. Хоча не існує встановлених кількісних індикаторів, які б визначали, чи є економіка передовою чи ні, розвинена країна з передовою економікою зазвичай визначається як така, що має високий рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, а також значний ступінь індустріалізації. Відтак за підходом МВФ, 42 економіки класифікуються як "передові розвинені економіки" з виокремленням підкатегорій "основні провідні економіки" та "інші передові економіки".

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи