SECURITY AND INNOVATION LEVERS OF THE ECONOMIC STRATEGY IN ASIAN COUNTRIES: NATIONAL INSTRUMENTS FOR GAINING COMPETITIVE ADVANTAGES IN THE CONTEXT OF GLOBAL TRANSFORMATIONS OF THE WORLD SYSTEM (THE CASE OF VIETNAM AND INDIA)

Анотація

В статті, мета якої полягає у аналізі інструментів реалізації політики економічного націоналізму і патріотизму в країнах Південно-Східної та Східної Азії, було акцентовано увагу на тих із них, що підвищують безпекову складову економічної діяльності та забезпечують країнам, що її адаптують, нові порівняльні переваги, при цьому стимулюючи сукупний випуск. Політику економічного патріотизму та економічного націоналізму нами запропоновано інтерпретувати як інструмент реалізації економічних, політичних, безпекових інтересів країн, що базується на використанні існуючого потенціалу факторів виробництва та конкурентних переваг з метою максимізації продуктивної спроможності націй заради набуття нових порівняльних переваг в міжнародному поділі праці шляхом реалізації стратегій структурної перебудови та інтеграції в міжнародні потоки капіталів в процесі досягнення економічного зростання і розвитку. Інституційне забезпечення економічного розвитку і зростання характеризується виразним запиом на ревізію конкурентних переваг та факторозабезпеченості в нових умовах господарювання, коли безпекова складова в парадигмі сталості виступає на перший план, а глобалізація за перші два десятиліття ХХІ століття характеризується загостренням національних інтересів держав-учасниць світогосподарських зв’язків. Порівняння моделей економічного зростання Індії та В'єтнаму в період їх економічних реформ, незважаючи на відмінності в розмірах, географії, економічній структурі та раніше адаптованій політиці, засвідчило, що обидві країни пропонують контрастні, але все ж показові кейси, що враховують їхні політичні пріоритети. Встановлено, що хоча дві країни досягли високих темпів економічного зростання в період 1990-2008 років, роль держави в стимулюванні їхнього розвитку і частка державних підприємств відрізнялися. Сектор послуг був основним драйвером зростання Індії, в той час як у В'єтнамі саме промисловий сектор відіграв визначальну роль. В'єтнам в значній мірі покладався на капітальні інвестиції, в той час як Індія покладалася на загальне зростання факторів виробництва для підтримки високих темпів зростання ВВП і продуктивності праці. Таким чином, в дуже широкому сенсі пріоритетом для Індії є стимулювання капіталовкладень, особливо в інфраструктуру, і збільшення соціальних витрат, орієнтованих на результат. У той час як для В'єтнаму пріоритети розвитку пов'язані з підвищенням ефективності використання капіталу та робочої сили. Селективна ререгуляція, застосована урядами Індії та В’єтнаму, спрямована не лише на стимулювання розвитку інноваційного сектору, експортного потенціалу та внутрішніх інвестицій в найприбутковіші сектори, але й в соціальнозначущі та такі, що мають велике значення для національної безпеки. Інноваційні парки, технопарки, стартап-екосистеми сприятимуть посиленню позицій В’єтнаму та Індії в процесі набуття ними нових порівняльних переваг в міжнародному поділі праці.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи