Цифрова стратегія розвитку критичної інфраструктури: бібліометричний та трендовий аналіз

Анотація

На даний час проблеми цифрової трансформації економік більшості країн Європи у контексті реалізації цифрової стратегії ЄС набувають особливої актуальності. Згідно з дослідженням аналітиків International Data Corporation, загальні глобальні витрати на цифрові технології щорічно зростають на 16,8% і становили у 2019 р. 2,1 трлн дол. Дослідження Huawei та Oxford Economics показали, що інтелектуальна мережева взаємодія може спричинити зростання цифрової економіки, яка до 2025 року досягне 23 трлн дол. Це збільшення становитиме 78,3 % порівняно з 2017 роком (12,9 трлн дол.). До 2025 року частку цифрової економіки планується збільшити на 7,2 відсоткових пункти, або з 17,1 до 24,3% світового ВВП. За розрахунками експертів The Boston Consulting Group, обсяг цифрової економіки до 2035 року становитиме 16 трлн дол. При цьому на розвиток критичної інфраструктури як важливого елементу національної економіки мають суттєвий вплив цифрові технології та інформаційні системи. Правильно підібрані цифрові технології в поєднанні з компетенціями співробітників, процесами та операціями дозволять критично важливим об’єктам інфраструктури швидко адаптуватися до кризових ситуацій, використовувати перспективні можливості для модернізації робочих процесів, задовольняти нові та постійно змінювані потреби клієнтів, стимулювати зростання та впроваджувати інноваційні та управлінські рішення. З огляду на це, метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері цифрової трансформації критичної інфраструктури із використанням бібліометричного та трендового аналізу. Відзначено певну дивергентність трендів наукового та користувацького інтересу до питань формування цифрових стратегій розвитку критично важливих об’єктів інфраструктури. Формалізація контекстуальних особливостей поняття «цифрова стратегія розвитку критичної інфраструктури», виокремлених за результатами бібліометричного аналізу, дозволила визначити, що все популярнішим стає аналіз впливу процесів цифровізації на розвиток критичної інфраструктури, протистояння кіберзагрозам, вибору стратегії її трансформації в умовах Індустрії 4.0 і 5.0. Виявлено шість кластерів наукових досліджень, присвячених питанням розроблення цифрової стратегії розвитку критичної інфраструктури. Перший сфокусований на формуванні системи кіберстійкості та кібербезпеки; другий – на розробленні концепції smart city або «розумного» міста; третій – на організації системи державної політики та вищої освіти; четвертий – на визначенні структурних змін у сфері охорони здоров’я та освіті; п’ятий – на обґрунтуванні стратегії розвитку агропромислового комплексу та сектору охорони довкілля за рахунок скорочення викидів парникових газів; шостий – на визначенні часових закономірностей процесів цифровізації для ефективного розвитку критичної інфраструктури. Набули подальшого розвитку теоретичні засади ідентифікації трендів наукових досліджень з обґрунтування цифрових стратегій розвитку критичної інфраструктури, що, на відміну від існуючих, базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку (з використанням інструментарію VOSviewer v. 1.6.19 та GoogleTrends) за двома критеріями: рівень тісноти наукових досліджень та еволюційно-часовий вимір, що дозволило кластеризувати напрями міждисциплінарних досліджень.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи