A RETROSPECTIVE ANALYSIS OF ALTERNATIVE APPROACHES TO GROUPING OF DEVELOPED COUNTRIES: FINANCIAL, INDUSTRIAL, DIGITAL AND INNOVATIVE DIMENSIONS OF DEVELOPMENT

Анотація

В статті проведено ретроспективний аналіз альтернативних підходів до виокремлення розвинених країн з метою актуалізації важливості фінансового, індустріального, цифрового та інноваційного вимірів їхнього розвитку. Зазначено, що ідея класифікувати країни за своїм економічним становищем почалася під час холодної війни з підходу «Схід-Захід», а термін «Третій світ» увійшов до вжитку в другій половині ХХ ст. Проаналізовано підхід «Північ – Південь» як приклад соціально-економічного і політичного поділу країн світу, популяризованого наприкінці ХХ ст. та на початку ХХІ століття, за яким обидві групи визначаються з точки зору різного рівня багатства, економічного розвитку, нерівності доходів, демократії, політичної та економічної свободи, визначених показниками свободи. Відзначено, що в економічній літературі виокремлюється сім підходів до ідентифікації розвинених країн (рівень валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення; переважання третинних і четвертинних секторів економіки над першими двома; рівень індустріального розвитку; рівень розвитку окремих галузей; ступінь розвитку соціальної сфери держави; рівень і якість життя населення; економічна ефективність, яка характеризується якістю, станом і рівнем використання основного та оборотного капіталу країни, трудових ресурсів). Виокремлено параметри кластеризації країн з конкретизацією індексів, які її відображають. Наведено перелік країн, що набули статус «розвинена країна» за класифікаційними підходами різних інститутів. Продемонстрована контроверсійність використання критерію «розвинена країна». Виокремлено особливості класифікації країн світу кредитно-рейтинговими агентствами. Наголошено існування розбіжностей в інтерпретації ступеня розвиненості країн за критерієм розвиненості ринків. Акцентовано увагу на існуючих критеріях оцінки рівня розвитку країн, які потрапляють в сферу прискіпливої уваги інвестиційних інвесторів, зокрема діапазон факторів, що відображають макроекономічні умови, політичну стабільність, правові аспекти, а також умови функціонування фінансових ринків. Виявлено, що матриця якості ринку дозволяє переглядати той чи інший рейтинг країні в динаміці, і в рамках консультаційних процедур змінювати рішення про статус країни так само, що свідчить про нестатичний характер класифікації. Глобальний цифровий розрив охарактеризовано як такий, що відповідає поділу «Північ – Південь». У список індикаторів, обраних для класифікації країн та взятих з аналітичної бази даних Світового банку WITS (World Integrated TradeSolution), віднесено одинадцять позицій. Виокремлено індикатори інноваційності економік (витрати на НДДКР, виробничі потужності та концентрація високотехнологічних компаній). Поаналзовано Всесвітній рейтинг цифрової конкурентоспроможності "IMD World Digital Competitiveness Ranking", який вимірює спроможність та готовність 63 економік запровадити цифрові технології як ключовий рушій для економічних перетворень у бізнесі, уряді та загалом у суспільстві. Наведено рейтинг цифровізації економік розвинених країн-членів ОЕСР за Digital Country Index. Наведено перелік окремих міжнародних композитних індексів, що характеризують рівень розвитку світового інформаційного суспільства та його складових за міжнародними рейтингами.

Класифікація

Ідентифікатори

Схожі роботи